Головне меню

Новини

Сьогодні студенти юридичного факультету Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет", мали змогу ознайомитися із характером і особливостями роботи судового експерта таких секторів як: трасологічних видів досліджень; дактилоскопічних видів досліджень; технічних досліджень документів та почерку. Про можливості криміналістичної експертизи їм розповідали досвідчені експерти Центру, зокрема Мирон Роман Іванович. На занятті, Роман Іванович, наглядно продемонстрував деякі методи виявлення слідової інформації та дослідження об’єктів, що надходять на дослідження до нашого Центру.

 


Корисні посилання
 
 
 

ПИХОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ ВОДІЯ, ЯКИЙ ЗАЛИШИВ ПОТЕРПІЛОГО В НЕБЕЗПЕЦІ В НАСЛІДОК ДТП

05.08.2014

Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності: тези наук.-практ. конф. (м. Київ, 28 листопада 2008р.) / ред. кол.: Є.М. Моісеєва, Д.О. Александров, О.О. Бандура та ін. - К.: Київський нац. ун-т внутр.справ, 2008. - 120с

Результат розкриття злочину напряму пов'язаний з активним проведенням суб'єктами кримінально-процесуальної діяльності розшукових заходів. При розслідуванні залишення потерпілого в небезпеці вна­слідок ДТП до об'єктів, які підлягають розшуку, відносять: а) людина (підозрюваний, обвинувачений (особа, яка керувала транспортним засо­бом і залишила місце ДТП), потерпілий, свідки); б) транспортний засіб, на якому було вчинене ДТП.

Те, що об'єктом розшукової діяльності слідчого виступає не тільки особа, яка вчинила злочин, але й транспортний засіб, визначає особливос­ті тактики розшукових заходів, зокрема їх психологічних складових. Процеси сприйняття, запам'ятовування, відтворення є взаємопов'язаними етапами формування показань очевидців події, які містять "цінну" інфор­мацію про водія та/або транспортний засіб, причетний до ДТП.

Правильність сприйняття процесів, явищ об'єктивної дійсності залежить від суб'єктивних і об'єктивних факторів. Суб'єктивні - це стан органів відчуття очевидця події, його суб'єктивна можливість правильного сприйняття, а об'єктивні - умови сприйняття, погода, освітлення, тривалість події, яка спостерігалася, тощо.

Ступінь сприйняття залежить від того, чи було воно навмисним, чи ні. Ненавмисне характеризується тим, що людина не готується попере­дньо до нього, воно виникає раптово і триває, доки діє відповідний подраз­ник. Такий стан виникає при спостереженні за розвитком ДТП, в якому винний водій залишає потерпілого без допомоги в небезпечному стані на місці події. Очевидець автоподії часто обмежує увагу фактами, які найсильніше діють на його психіку. Як правило, свідки-очевидці наїзду автома­шини на людину не запам'ятовують ні обставин наїзду, ні зовнішнього вигляду автомашини, а тільки механізм отримання травм потерпілим.

Відтворення інформації, яку запам'ятали очевидці, коли від події до спілкування зі слідчим чи органом дізнання пройшло небагато часу, дозволяє детально відобразити сприйняті обставини ДТП, прикмети водія та ознаки його транспортного засобу. Повну розповідь про те, що спостерігалося, можна одержати тоді, коли очевидець опитується у найкоротший проміжок часу після події.

У будь-якому випадку доцільно застосувати тактичні прийоми отримання інформації від очевидців з використанням асоціативних зв'язків. До них належать: а) постановка додаткових запитань, заснованих на аналізі показань осіб та використанні можливих асоціацій у допиту­ваного в момент спостереження ДТП; б) постановка нагадуючих запи­тань (витяги з протоколів допитів чи інших матеріалів справи) з метою відновлення в пам'яті обставин ДТП; в) пред'явлення речових доказів; г) допит на місці події.

При отриманні інформації про прикмети особи і напрям, в якому вона зникла, доцільно негайно організувати її переслідування. Очевидці події можуть описати прикмети водія, який залишив потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП, і при його встановленні - упізнати.

Відомості про особу злочинця несе інформація, що міститься в слідах взуття, слідах на транспортному засобі, предметах, які знаходяться в салоні транспортного засобу і вказують на рід занять або про­фесію людини.

Присутні особливості й в запам'ятовуванні водія, який залишив потерпілого в небезпечному стані внаслідок вчинення ДТП і зник на транспортному засобі. Розвиток такого механізму злочину можливий удвох варіантах: водій-винуватець зупиняється, оцінює ситуацію

(є очевидці чи ні, стан потерпілого), після чого від'їжджає; правопорушник, не зупиняючись, покидає місце події. В другому випадку упізнання злочинця складніше порівняно з першим.

У ситуації, коли водій зник з місця залишення потерпілого в небезпечному стані, проводиться комплекс заходів, направлених на встанов­лення прикмет цієї особи, транспортного засобу, напрямку руху його транспортного засобу з місця події. Інформацією про транспортний засіб і його водія можуть володіти водії і пасажири рейсових автобусів та мар­шрутних таксі; особи, які знаходилися на зупинках громадського транс­порту під час настання ДТП; працівники дорожніх служб, які виконували роботи на дорогах можливого слідування транспортного засобу; праців­ники і відвідувачі придорожніх кафе, магазинів; чергові та працівники на залізничних переїздах, автозаправних станціях; працівники підприємств, установ і організацій, які знаходяться в районі місця події (при цьому не­обхідно орієнтуватися на час вчинення злочину і режим їх роботи). Вста­новленню цих осіб може сприяти звернення до можливих очевидців через адміністрацію відповідних підприємств, установ і організацій.

Ефективним може бути сповіщення через засоби зв'язку працівників автозаправних станцій про ознаки розшукуваного транспортного засобу. При заправці водій або його пасажир виходить з автомобіля. Працівники автозаправної станції, будучи попередженими, можуть за­пам'ятати прикмети цих осіб, записати номер транспортного засобу, відкласти грошову купюру (талон), яким розплачувалася вказана особа (для подальшого зняття слідів рук з метою отримання орієнтуючої ін­формації для розшуку і перевірки по криміналістичних обліках), вказати напрям руху цього транспортного засобу. При отриманні відомостей про те, яке паливо заправлялося (бензин, газ, дизельне паливо), в якій кількості, визначається відстань, яку може пройти транспортний засіб до наступної заправки. Якщо заправка здійснювалася не за готівкові кошти, а, наприклад, по талонах, можна виявити, яка організація видала розрахункові документи.

Встановити очевидців ДТП, внаслідок вчинення якого водій залишив в небезпеці потерпілого, можна серед осіб, які виявляються на місці події в наступні дні. Цей прийом є ефективним через стереотипність індивідуальної поведінки більшості громадян.

Розшук транспортного засобу та його водія, який залишив потерпілого в небезпеці після вчинення ДТП, приносить позитивні резуль­тати при співпраці органів розслідування із засобами масової інфор­мації. Формування у населення негативного відношення до осіб, які вчинили ДТП зі спричиненням поранень або смерті потерпілим та залишили їх в небезпеці на місці події, активізує сприяння громадян в розшуку злочинця.

Таким чином, встановлення особи, яка залишила потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП, залежить від активності та психологічної готовності особи, яка проводить розшук. Використання при розшуку окремих психологічних прийомів та рекомендацій дозволяє досягти оптимальних результатів у процесі встановлення істини у справі.

Ольховенко С.І. - Начальник НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області