Криміналістика у протидії злочинності : тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року). Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ. - К.: "Хай-Тек Прес", 2009. - 532с.
В результаті вивчення наукових джерел, матеріалів кримінальних справ, проведеного анкетування працівників органів дізнання та слідчих нами виділені типові слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі розслідування залишення потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП, а саме:
1. Водій, який залишив потерпілого в небезпеці
внаслідок ДТП, затриманий.
2. Водій, який залишив потерпілого в небезпеці
внаслідок ДТП, встановлений, але
переховується від слідства.
3. Потерпілого залишено в небезпеці внаслідок ДТП, дані про особу водія повністю відсутні або недостатні для її встановлення.
4. Потерпілий, залишений у небезпеці внаслідок ДТП, помер, відомості про водія
відсутні.
Розглянемо програму дій слідчого у кожній з наведених ситуацій. При першій
ситуації після затримання водія проводиться:
1) його особистий обшук, при якому звертається увага на предмети, які
«пов'язують» особу і транспортний засіб (ключів від автомобіля, документи на
транспортний засіб, пристосування, за допомогою яких був вчинений угон, та
ін.);
2) виїмка одягу і взуття, які необхідні для проведення ідентифікаційних досліджень
мікрооб'єктів, що містяться на сидінні водія, і одягу затриманого, слідів взуття, знайдених на місці події;
3) вилучення для порівняльного дослідження слідів рук, зразків крові, волосся;
4) огляд місця події;
5) огляд транспортного засобу;
6) допит очевидців. При допиті очевидців, окрім з'ясування обставин події,
особлива увага надається з'ясуванню прикмет транспортного засобу, водія, його одягу і можливості його упізнання свідком;
7) освідування водія (перевірка факту сп'яніння, виявлення на тілі підозрюваного пошкоджень (травм, саден та ін.). За наявності пошкоджень призначається судово-медична експертиза або комплексна судово-медична і автотехнічна експертиза, на вирішення яких ставляться питання про давність тілесних пошкоджень і можливості їх отримання в салоні транспортного засобу, на якому було вчинене ДТП. Основна спрямованість дій слідчого в другій типовій ситуації наступна: встановлення місця знаходження особи, що переховується, збір даних про неї та її зв'язки; виявлення свідків злочину; отримання доказів залишення потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП особою, яка переховується.
В цій ситуації проводяться оперативно-розшукові заходи і всі можливі слідчі дії без участі особи, яка переховується:
1) огляд місця події;
2) обшук житла, гаража та інших приміщень з метою виявлення речей, що мають сліди злочину (транспортного засобу, його пошкоджених деталей або частин, пошкодженого одягу та ін.);
3) допит свідків — очевидці в злочину;
4) допит родичів, товаришів водія, який переховується, про місце можливого знаходження підозрюваного, його поведінку до і після вчинення злочину;
5) виїмка фотографій підозрюваного;
6) проведення впізнання по фотографії;
7) освідування потерпілого;
8) допит потерпілого;
9) визнання потерпілого цивільним позивачем;
10) встановлення осіб, зобов'язаних за законом відшкодувати шкоду, визнання їх цивільними відповідачами; _
11) накладення арешту на майно особи, визнаної цивільним відповідачем;
12) проведення судово-медичної експертизи потерпілого;
13) проведення інших видів експертиз за наявними речовими доказами. За наявності доказів вини підозрюваного у вчиненні злочину виноситься постанова про притягнення його як обвинуваченого і оголошення у розшук. Розшук особи доручається оперативним підрозділам ОВС.
При залишенні потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП, коли дані про особу водія повністю відсутні або недостатні для її встановлення, першочерговими є заходи, направлені на встановлення особи, що вчинила злочин, транспортного засобу, на якому він був вчинений (якщо такий не встановлений), і закріплення слідів, що містяться на місці події. У цій ситуації проводяться: 1) допит потерпілих; 2) складання суб'єктивного портрету особи, яка розшукується; 3) призначення криміналістичних, трасологічних, комплексних судово-медичних і автотехнічних експертиз для отримання орієнтуючої інформації про транспортний засіб, причетний до ДТП; 4) підготовка доручень органу дізнання про проведення розшукових заходів, направлених на встановлення транспортного засобу та водія, який залишив потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП.
Проірама дій слідчого у ситуації, коли потерпілий, залишений у небезпеці внаслідок ДТП, помер, а відомості про водія відсутні, схожа з попередньою ситуацією. Її особливістю є те, що отримати інформацію про
обставини події від потерпілого вже немає змоги. Тому в цій ситуації потрібно виявляти очевидців, свідків, досліджувати матеріальні та ідеальні сліди, що в сукупності дозволяє висувати версії про особу водія, підозрюваного у ДТП.
Якщо потерпілий загинув, потерпілим признається його родич, що заявив про це клопотання, або представник уповноважених державних органів (наприклад, органу соціального забезпечення).
У потерпілого необхідно провести виїмку одягу і взуття, в якому він знаходилися у момент події, для порівняльного дослідження з метою ідентифікації транспортного засобу, яким був вчинений наїзд. Проводиться і судово-медична експертиза трупу для встановлення часу і причини смерті.
При виявленні транспортного засобу його причетність до події, що розслідується, встановлюється за допомогою ідентифікаційних експертиз, використовуючи дані огляду місця події і огляду транспортного засобу.
За ситуації, коли інформації про особу, що вчинила залишення місця ДТП, недостатньо, особливе значення набуває взаємодія слідчого з ДАІ та оперативними підрозділами ОВС. Від злагодженості і організованості розшукової діяльності залежить успіх розслідування. Результатом проведення вищезазначених дій відповідно до типових слідчих ситуацій повинно стати отримання доказів злочинного діяння підозрюваного, достатніх для пред'явлення обвинувачення у залишенні потерпілого в небезпеці внаслідок ДТП.
